«Вийду заміж за того, хто зможе розв’язати цю задачу прямо зараз», — крижаним тоном кинула вона, навіть не підозрюючи, що виклик прийме звичайний прибиральник зі шваброю…//…Аліна Романова — блискуча, але холодна професорка, яка звикла принижувати студентів і ховати власну самотність за дорогими костюмами. Вона вважала себе недосяжною вершиною елітного університету, а людей ділила на інтелектуальну еліту та обслугу.
Ілля був для неї просто «порожнім місцем» — мовчазним прибиральником у вицвілій синій спецівці, який щовечора мив підлоги на її кафедрі, ховаючи під жорсткими мозолями своє справжнє минуле.
Усе змінилося одного вогкого листопадового вечора. Бажаючи вкотре продемонструвати свою абсолютну вищість, Аліна вивела на дошці безжальне математичне рівняння — химерну пастку, здатну морально знищити будь-якого сміливця. Вона публічно пообіцяла свою руку тому, хто зможе його розв’язати, будучи абсолютно впевненою, що ніхто не наважиться навіть підійти до дошки.
По рядах прокотився нервовий шепіт, перелякані студенти ховали очі. І саме в цю секунду біля задніх дверей завмер чоловік із відром. Його погляд намертво прикипів до складних символів.
Ніхто в залі не здогадувався, що цей пошарпаний життям прибиральник колись був світовим генієм, який пожертвував усім заради порятунку найріднішої людини. Його блискучий мозок автоматично увімкнувся, розшифровуючи наукову магію.
Ілля повільно відставив швабру, зробив крок назустріч шокованій професорці і тихо вимовив фразу, яка розбила її ідеальну гординю на дрібні скалки…
