На похороні молодого слідчого його вірний собака стрибнув із домовини і з лютим риком кинувся на начальника! Тварина знала те, що судмедексперти не помітили…//…Старший лейтенант Михайло Данилюк та його німецька вівчарка Рекс були нерозлучними напарниками. Коли під час нічного патрулювання старого складу пролунав вибух, Михайло загинув на місці. Керівництво швидко списало все на трагічний збіг обставин під час переслідування невідомих злодіїв.
На похороні ритуальна зала потопала у сльозах і квітах. Проте увагу всіх присутніх прикував до себе Рекс. Собака застрибнув на закриту домовину, поклав важку голову на кришку труни і глухо скиглив, відмовляючись підпускати до тіла навіть найближчих колег. Офіцери крадькома змахували сльози, вважаючи це проявом безмежного собачого горя та відданості.
Але атмосфера скорботи миттєво випарувалася, щойно до труни повільним кроком наблизився капітан поліції Ковальчук, щоб віддати останню шану.
Тієї ж секунди Рекс різко підняв голову. Його вуха притиснулися до потилиці, шерсть на загривку стала дибки, а з грудей вирвалося моторошне гарчання. Вівчарка стала передніми лапами на край домовини, повністю закриваючи труну собою, і вибухнула лютим гавкотом. Це був не біль втрати, а пряме звинувачення, кинуте просто в обличчя зблідлому від тваринного жаху капітану.
Досвідчена ветеринарка обережно наблизилася до розлюченої тварини і помітила під густою шерстю свіжі синці, які беззаперечно доводили, що тієї фатальної ночі Рекс захищав свого господаря зовсім не від випадкових грабіжників…
