У Святвечір вона мала б накривати на стіл і чекати на гостей. Натомість стояла в абсолютній темряві й дивилася, як її будинок оточують п’ятеро озброєних чоловіків…//…Місцеві пліткували, що Олена — багата дивачка або дружина, яка втекла від чоловіка-тирана. Вона купила ділянку високо в Карпатах, відгородилася двометровим парканом і жила в абсолютній ізоляції. Вона ніколи не сперечалася з чутками. Їй просто потрібна була тиша, щоб забути своє минуле.
Але ізоляцію часто плутають зі слабкістю. Того вечора, коли гори накрила страшна хуртовина, датчики руху сповістили про гостей. П’ятеро озброєних браконьєрів зухвало перетнули її кордон. Вони були впевнені, що самотня жінка всередині — беззахисна жертва, з якою можна погратися. Вони чекали сліз, паніки та дзвінків до поліції, яка все одно не доїде через сніг.
Вони не знали лише одного. Замість того, щоб плакати, Олена повільно видихнула, підійшла до важкого металевого сейфа і дістала те, що обіцяла собі більше ніколи не брати до рук! І сидячи в кріслі просто чекала, дивлячись в вікно…
